Любов до рідної землі у творах Шевченка неосяжна. Його слова утвердилися на цілі покоління, віка... Не одне покоління буде вчитися в нього, як потрібно любити свою країну. Своє життя він присвятив українському слову.Слову: такому палкому, безмежному, неосяжному. Його патріотизм пронизується в кульмінаційному творі " Мені однаково ". Навіть коли Кобзар пребував у Казематах Петропавловській фортеці, він не забував про майбутнє рідної неньки України. Вірш " Реве та стогне Дніпр широкий ", теж надзвичайно змальовує українську природу, тут автор вжив пейзажну лірику. Шевченківський образ є достатньо ліричний. Кожен вірш Шевченка, показує Україну з різних сторін, а тобто: її красу, побут, звичаї. Кожен українець повинен бути вдячним йому, за його віру...
