Війна – це завжди страшно. Солдати залишають свої сім’ї, своїх коханих, задля того, щоб йти та захищати свою державу. Не можна навіть уявити, наскільки важко їм дається цей крок. Адже вони не можуть передбачити, повернуться вони додому знову чи ні. Вони не знають, зможуть обійняти своїх батьків, дружин, друзів. Бо на першому місці – Батьківщина. Якщо поринути, наприклад, в історію часів Другої світової війни, то про що ми можемо сказати? Так, про нашу перемогу, але якою ціною? Скільки синів не повернулося до своїх матерів? Скільки дітей після цього запитували у своїх матусь «А де мій тато»? Чи коштувало воно того? Конфлікти між країнами та народами були з початку часів. І замість того, щоб вирішувати усе миром, людям легше братися за зброю. Вони ніколи не думають про наслідки. Для них головніше – довести свою точку зору, навіть якщо вона неправильна або неприпустима. А прості люди грають роль гарматного м’яса. Сильніші люди просто нав’язують свої думки більш слабшим, налаштовуючи їх проти інших людей. А коли все стає катастрофічним, люди навіть не знають кого звинувачувати. А війни лише служать маніпуляцій над людьми. Лише після того, як люди переживуть біль втрати, для них відкривається цілісна картина справжнього світу. Того, який від нас намагаються приховати.
Війна – це завжди страшно. Солдати залишають свої сім’ї, своїх коханих, задля того, щоб йти та захищати свою державу. Не можна навіть уявити, наскільки важко їм дається цей крок. Адже вони не можуть передбачити, повернуться вони додому знову чи ні. Вони не знають, зможуть обійняти своїх батьків, дружин, друзів. Бо на першому місці – Батьківщина.
Якщо поринути, наприклад, в історію часів Другої світової війни, то про що ми можемо сказати? Так, про нашу перемогу, але якою ціною? Скільки синів не повернулося до своїх матерів? Скільки дітей після цього запитували у своїх матусь «А де мій тато»? Чи коштувало воно того?
Конфлікти між країнами та народами були з початку часів. І замість того, щоб вирішувати усе миром, людям легше братися за зброю. Вони ніколи не думають про наслідки. Для них головніше – довести свою точку зору, навіть якщо вона неправильна або неприпустима.
А прості люди грають роль гарматного м’яса. Сильніші люди просто нав’язують свої думки більш слабшим, налаштовуючи їх проти інших людей. А коли все стає катастрофічним, люди навіть не знають кого звинувачувати.
А війни лише служать маніпуляцій над людьми. Лише після того, як люди переживуть біль втрати, для них відкривається цілісна картина справжнього світу. Того, який від нас намагаються приховати.