Для кожної дитини її батьки найкращі. Так і для мене. І цей твір хочу присвятити моїй матусі.Це дуже вродлива і чуйна, добра й енергійна, люб’язна і весела, молода й життєрадісна людина. Не уявляю собі життя без неї. Бо вона виростила мене і навчила всьому, що я вмію. Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на неї, то її очі, брови, волосся нагадують про дідуся й бабусю. У неї дуже виразні зелені 0чі, як поля та гаї навесні, біля яких вона зростала. Волосся її чорне, кольором своїм нагадує зоране поле. Такі ж і брови, що тоненькими смужечками розташовані над очима.Моя матуся струнка та висока, завжди гарно, зі смаком одягнена.У неї немає ворогів, бо вона завжди посміхається, не засмучує інших своїми проблемами. Навіть, коли сердиться, її очі світяться любов’ю. Тепло та ласка матері будуть мене зігрівати все життя.
Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на неї, то її очі, брови, волосся нагадують про дідуся й бабусю. У неї дуже виразні зелені 0чі, як поля та гаї навесні, біля яких вона зростала. Волосся її чорне, кольором своїм нагадує зоране поле. Такі ж і брови, що тоненькими смужечками розташовані над очима.Моя матуся струнка та висока, завжди гарно, зі смаком одягнена.У неї немає ворогів, бо вона завжди посміхається, не засмучує інших своїми проблемами. Навіть, коли сердиться, її очі світяться любов’ю. Тепло та ласка матері будуть мене зігрівати все життя.