Продолжить текст-лелеченя залишилося одне.ненадовго йому вистачило їжі.сиділо голодне. чекало маму.а вона більше не прилітала. і тоді я не .мне .. нужно

Забрав я лелеченя додому,і став його виходжувати.Кормив його,зігрівав.А пташеня щодня радувало мене новимидосягненнями.Скоро воно вже повністю покрилося пір"ям,і впевнено могло літати.Я був просто у захваті.Так пройшов деякий час,і з мого маленького, безпомічного пташеняти ,виріс прекрасний красень-лелека.
   Прийшов час відпускати на волю мого друга,Мить була хвилююча,і водночас радісна.І мій лелека полетів у синю,небесну даль.