Сьогодні переді мною постало питання, чому я люблю українську мову. Це питання є темою твору, який я отримав завдання скласти. Спочатку мені здалося безглуздим шукати відповідь на нього. Адже нас не питають, чому ми любимо своїх батьків, а якби й запитали — відповідь знайти складно. Ця любов безумовна, беззастережна, вона просто є у наших серцях.Поміркувавши, я збагнув, що українську мову є за що любити. До речі, як і батьків. Наша рідна мова дуже красива й милозвучна, співуча та мелодійна. Якими тільки епітетами її не називають: чарівна, гарна, барвиста, яскрава, калинова, солов’їна, волошкова, барвінкова, чудова тощо.Є ще одна причина, чому я люблю українську мову. Є мудрий вислів: «Без мови немає народу». Це означає, що без української мови немає українського народу. А без українського народу немає української держави — України.Я є патріотом України, своєї Вітчизни. Вважаю, що неможливо любити свою сім’ю й малу батьківщину та при цьому не любити Вітчизну. Адже Вітчизна, тобто країна, містить у собі малу батьківщину, яка є її складовою.Отже, українську мову є за що любити. Але я її люблю просто за те, що вона — моя рідна мова, найбільше багатство мого народу. Це його душа, безсмертна та неоціненна.
Відповідь:
Чому я люблю українську мову?
Пояснення:
Сьогодні переді мною постало питання, чому я люблю українську мову. Це питання є темою твору, який я отримав завдання скласти. Спочатку мені здалося безглуздим шукати відповідь на нього. Адже нас не питають, чому ми любимо своїх батьків, а якби й запитали — відповідь знайти складно. Ця любов безумовна, беззастережна, вона просто є у наших серцях.Поміркувавши, я збагнув, що українську мову є за що любити. До речі, як і батьків. Наша рідна мова дуже красива й милозвучна, співуча та мелодійна. Якими тільки епітетами її не називають: чарівна, гарна, барвиста, яскрава, калинова, солов’їна, волошкова, барвінкова, чудова тощо.Є ще одна причина, чому я люблю українську мову. Є мудрий вислів: «Без мови немає народу». Це означає, що без української мови немає українського народу. А без українського народу немає української держави — України.Я є патріотом України, своєї Вітчизни. Вважаю, що неможливо любити свою сім’ю й малу батьківщину та при цьому не любити Вітчизну. Адже Вітчизна, тобто країна, містить у собі малу батьківщину, яка є її складовою.Отже, українську мову є за що любити. Але я її люблю просто за те, що вона — моя рідна мова, найбільше багатство мого народу. Це його душа, безсмертна та неоціненна.
ЧО Я НЕ ПОНИМАЮ УКРАЙСКИЙ