На вулиці морозно... Сніг тихо хрумкотить під ногами. А ліхтар блідо світить у незвідану далечінь. Іду, прислоховуючись до кожного звуку. Подобається мені така зима: тиха, красива та трохи таємнича.
Прислівник часто виступає у ролі обставини (крапка-пунктир ._._._.), або означенням, якщо залежить від уменника (хвилястою), або присудком, якщо виражає стан людини природи тощо (подвійна лінія).
На вулиці морозно... Сніг тихо хрумкотить під ногами. А ліхтар блідо світить у незвідану далечінь. Іду, прислоховуючись до кожного звуку. Подобається мені така зима: тиха, красива та трохи таємнича.
Прислівник часто виступає у ролі обставини (крапка-пунктир ._._._.), або означенням, якщо залежить від уменника (хвилястою), або присудком, якщо виражає стан людини природи тощо (подвійна лінія).
Можешь отметить мой ответ как лучший ))