(1) Земля дитинства, стежки ранньої юності... (2) Кому не снилися вони в далеких мандрівках, хто не відчував їхнього поклику, чия чутлива душа не прагла повернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства? (3) Усе, як казав один філософ, скороминуще на цьому світі. (4) Але пам'ять, якщо вона не полишає людину, не робить її забудькуватою неодмінно житиме спогадом дитинства.. (5) У данному випадку ми вкладаємо в це поняття глибший зміст: причетність до землі, кращих родовідних традицій, синівського обов'язку. Орфографічну помилку допущено в реченні?
Пунктуаційну помилку допущено в реченні?
Орфографічну помилку допущено в реченні?
5 (данному - правильно ДАНОМУ)Пунктуаційну помилку допущено в реченні?
4 (... не робить її забудькуватою /потрібна кома/неодмінно житиме...)Объяснение: