Я живу на тихій вузкій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхівок. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідно їздять автомобілі, тому можна грати посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататись на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по ній завжди неспішно розгулюють коти та собаки, а іноді навіть сплять на проїжджої частини. І ми, і наші сусіди намагаємось підтримувати чистоту нашої тихої вулички.
І ми, і наші сусіди намагаємось підтримувати чистоту нашої тихої вулички.