На дворі осінь... Ось вже останній листочок падає з могутнього дуба, що величає під моїм вікном. Він стоїть поважно серед лип, кленів, каштанів та берізок - сестричок. Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов листопад і скоро на їхніх кронах не залишиться жодного листка. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя різнобарвні липи. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних беріз. Високо в небі вже давно дзвінко прокурликали журавлі. Вони вже ,певно, ніжаться у сонечку цілими зграями і скоро полетять далі на південь. Десь високо вгорі нещодавно перекликались дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони були вимушені відлетіти туди, де тепло. Тільки горобці, ще довго будуть літати навколо і дзвінко цвірінчати, тому що їм нікуди поспішати, як і нам...
Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов листопад і скоро на їхніх кронах не залишиться жодного листка. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя різнобарвні липи. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних беріз.
Високо в небі вже давно дзвінко прокурликали журавлі. Вони вже ,певно, ніжаться у сонечку цілими зграями і скоро полетять далі на південь. Десь високо вгорі нещодавно перекликались дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони були вимушені відлетіти туди, де тепло. Тільки горобці, ще довго будуть літати навколо і дзвінко цвірінчати, тому що їм нікуди поспішати, як і нам...