Восени наш парк знову золотий. Усе більше сумує сонечко. З хмар ллється нитка сріблястого дощу. Сердиться вітер і сіється на чорну землю золоте листя. Сумний ліс восени. Усе частіше ллється з неба дощове срібло. У такі дні сердиться вітер. Його холодним диханням наповнюється сріблясте повітря. На землю сіється золоте листя.
