Розставте розділові знаки, визначте типи складнопідрядних речень. 1. мова є канвою на якій людина вишиває узори свого життя. 2. найкращий оратор є той хто своїм словом повчає слухачів. 3. живу я розумом а серце тихо спить. 4. за столом точаться розмови сліпий музика мостить свою кобзу. 5. і я відчуваю як доля великого світу на наші рамена лягла. 6. поезія починається там де в людини є своє власне бачення світу. 7. зимові присмерки спускалися на землю де з’явилися перші проталини. 8. якось не помітили коли почала йти перед очима вся череда. 9. коли сонечко пригріє потечуть струмки. 10. щоб зірвати одну квітку треба виростити десять. 11. над товаришем не смійся бо над собою заплачеш. 12. було так тихо ні би то кожна стеблина пізнала тривогу і причаїлася. 13. хлопці вийшли до села з заходу так що тепер їм не було чого боятись. 14. ще горить твоєї молодості світло хоч новий десяток літ береш на плечі. 15. якщо будемо всіх повчати то нам не лишиться часу на самоосвіту. 16. уже настільки втомлена душа що їй не навіть слово.
1. Мова є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя. означ
2. Найкращий оратор є той, хто своїм словом повчає слухачів. з"ясув
3. Живу я розумом, а серце тихо спить. складносур протиставлення
4. За столом точаться розмови, сліпий музика мостить свою кобзу. складносур послідовність
5. І я відчуваю. як доля великого світу на наші рамена лягла. з"ясув
6. Поезія починається там, де в людини є своє власне бачення світу. місця
7. Зимові присмерки спускалися на землю, де з’явилися перші проталини. місця
8. Якось не помітили, коли почала йти перед очима вся череда. з"ясув
9. Коли сонечко пригріє. потечуть струмки. часу
10. Щоб зірвати одну квітку, треба виростити десять. мети
11. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш. причини
12. Було так тихо, ні би то кожна стеблина пізнала тривогу і причаїлася. порів
13. Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятись. наслідкове
14. Ще горить твоєї молодості світло, хоч новий десяток літ береш на плечі. допустове
15. Якщо будемо всіх повчати, то нам не лишиться часу на самоосвіту. умови
16. Уже настільки втомлена душа, що їй не до навіть слово. міри і ступ