аня2835

24.03.2020 00:00 •  Українська мова

НУЖНО ПРОЧИТАТЬ И ОТВЕТИТЬ НА ВО Неширокою й тихою протокою ми дісталися до старого річища, від
якого відходив мілкий вузенький рівчак. Мулисте дно рівчака всіяне
перлистими черепашками. Кожна стулена з двох половинок і залишає по собі
довгий, прокреслений у намулі слід. Рівчак привів нас до озера, яке звалося
Солов’їний Куток.
До цього заповідного закутка ми й подорожували. Навесні береги його
були невпізнанними. Про озеро нагадувало тільки коло напівзатоплених
верб, що пускали у прибулу воду густі й руді, схожі на бороди, корені.
Улітку ж повінь угамувалася й озеро ставало тихим притулком рибальських
човнів, білого латаття й риб’ячої мільги, що незліченними табунцями втікала
до Дніпра по вузенькому обмілілому рівчаку. А над волохатими від
висохлого коріння хащами верболозу, повними комариного дзижчання й
пищання улоговинами й заплавними травами височів піщаний горбочок, де й
стояла мазана глиною і вапном лісникова сторожка.
На Заріччі було що оглянути. Вербові й тополеві гаї, поміж ними луки
й заплавні озера. Такий і Солов’їний Куток. Вода тут завжди прозора, в ній
можна вгледіти зграї пліток, окунів і навіть зеленкувату щуку, яка застигла в
засідці під навислим вербовим кущем. Нерухома озерна вода залишається
чистою, наче у струмочку (А. Топачевський).

Уявити себе присутнім на Заріччі. Які почуття вас переповнюють?
Що, на вашу думку, мав на меті автор, описуючи Солов’їний куток?
Аргументувати відповідь.