І. Перепишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть частки.
1. Все так (же) над озером мріє калина, де юність моя протекла. 2. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому. 3. А серце б'ється, свіжий вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло. 4. Сьогодні йому, як ні (коли), хотілося (чим) скоріш виїхати за місто. 5. Не так (то) робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш.
6. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє — хто (небудь) почує.
(Бали: 4)
ІІ. Напишіть частки не, ні зі словами разом чи окремо.
Не/вблаганний, не/густо, не/в’янучий, не/врожай, не/жить, не/мічний, ні/кроку далі, не/мовби, не/щастя, не/досушити, не/здужати, ні/скільки, не/абиякий, не/охота, ні/що, не/мій, не/до/спілий, ні/звідки.
(Бали: 4)
ІІІ. Випишіть вигуки.
Цить! Хай говорить серце… Ой! Що се за сопілка? Чари! Чари! Ба! Так би ти й казав, то я ж би знав! От, бігме, згинув би тепер без неї! Лукашу, де ти? Гов! Геть! Не мороч мене! Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Авжеж! Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє! Ну-ну, помалу! Гей, підіте приведіте музику троїсту! Ох, ти, доле моя, доле! Гей, моя бурлацька воле, розкоше моя! Вийшла мати з дітьми в поле: «Нуте, ручки молоді!». Ачей, це діло не город вітрами городити. Ой не плач, моє серце, ой цить! О, розстроєна скрипка, розстроєна!
Так же, пішов би, там би, зраділи б, немов би, ніколи, чимскоріш, не так-то, хто-небудь.
Разом пишемо слова невблаганний, негусто, нев'Яну чий, неврожай, нежить, немічний, немовби, нещастя, недосушити, нездужати (якщо про хворобу), не здужати (якщо щось не змогли зробити), наскільки, ,неабиякий, неохота, ніщо, недоспілий, нізвідки. ВСЕ ІНШЕ ОКРЕМО.
ВИГУКИ цить ой ба от, бігме гов геть чи ба ну-ну гей ох гей ой о
Объяснение: