Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки, дотримуючись правил орфографії
Рідна земля
Моя земля мій край моя кохана сторона так мовить кожна людина патріот про
свою Вітчизну / М(м)атеризну.
Певно так само виспіває прудкокрилий птах коли повертається навесні до
рідного гнізда. Це Б(б)ожий закон любові до прароду до місця де ти пустив коріння
в рідну землю / годувальницю. Горе тій людині яка відцуралася від свого і
потрапивши на чужину забула рідне слово голублячий погляд
матері /дбайливиці натруджені руки батька / хлібороба.
Оглядаючи з висоти пташиного польоту рідну землю мимоволі замислюєшся
звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і
якою мовою спілкувалися наші предки?
Рідна земля це те найкраще й наймиліше що тільки має окрема людина чи
окремий народ. Щастя народу його добре життя й розвиток тільки на рідній землі.
Хоч сьогодні є «нашого цвіту та й по всьому світу» хочеться вірити що кожен має
при собі євшан/ зілля яке на «певний шлях направить, - Шлях у край свій
повороту!» Хочеться бути певним що українці розкидані по різних куточках земної
кулі завжди пам’ятатимуть пред(т)ковічну прадідівську землю що відома всюди
своїми рясними щедротами хлібом / сіллю і піснею / чарівницею, чесною звитягою і
милосердям до скривджених.
Моя земля, мій край, моя кохана сторона, так мовить кожна людина патріот про
свою Вітчизну материзну.
Певно так само виспіває прудкокрилий птах коли повертається навесні до
рідного гнізда. Це Божий закон любові до прароду до місця де ти пустив коріння
в рідну землю , годувальницю. Горе тій людині яка відцуралася від свого, і
потрапивши на чужину забула рідне слово, голублячий погляд
матері, дбайливі натруджені руки батька хлібороба.
Оглядаючи з висоти пташиного польоту рідну землю мимоволі замислюєшся ,
звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і
якою мовою спілкувалися наші предки?
Рідна земля це те найкраще, й наймиліше що тільки має окрема людина чи
окремий народ. Щастя народу, його добре життя й розвиток тільки на рідній землі.
Хоч сьогодні є «нашого цвіту та й по всьому світу» хочеться вірити, що кожен має
при собі євшан зілля яке на «певний шлях направить, - Шлях у край свій
повороту!» Хочеться бути певним що українці розкидані по різних куточках земної
кулі завжди пам’ятатимуть предковічну прадідівську землю, що відома всюди
своїми рясними щедротами хлібом , сіллю і піснею чарівницею, чесною звитягою і
милосердям до скривджених.
Объяснение: