Замінити пряму мову непрямою.
1. Іде старенький, все ще бубонить: «Коли я в бурсі пізнавав науки, Афіни
й Рим пройшли крізь мої руки».
2. Іде та й людей питає: «А де тут дорога до рідного краю?»
3. Павлюк кричить: «Негайно злазь! Кажу тобі, негайно! Ну, хай вже ми.
А ти куди, а ти?!»
4. Нам сказали: «Ідіть своєю дорогою».
5. Диктатори, королі, імператори гукали: «Ми – символ долі. Хто не з
нами, той проти Бога. Хто не з нами, той проти всіх!»
6. Поволі обвів зором широкий майдан, море голів, дітей на деревах і на
дахах – майнула думка: «Ці колись розкажуть...». – І далі дивився в очі
тих, що стояли близько.
1. Іде старенький, все ще бубонить, що коли в бурсі пізнавав науки, Афіни й Рим пройшли крізь руки.
2. Іде та людей питає, де тут дорога до рідного краю.
3. Павлюк кричить, що негайно злазь.
4. Нам сказали, що йдіть своєю дорогою.
5. Диктатори, королі, імператори гукали, що вони символи долі, що хто з ними, той проти Бога, а хто не з ними, той проти всіх.
6. Поволі обвів зором широкий майдан, море голів, дітей на деревах і на дахах та майнула думка, що це колись розкажуть, та й далі дивився в очі тих, що стояли близько.