1. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).
2. Навпаки, йому заздро дивились услід (М. Коцюбинський).
3. Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський).
4. І золотої, й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).
5. Додому я не йшов, а летів, бо, по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої, а другої групи, по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).
6. Там, кажуть, з гір усю країну видно (Леся Українка).
7. Можливо, блискавиць крило ці горді коси заплело? (А. Малишко).
8. Теплий кожух, тільки, шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).
9. Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний (О. Гончар).
10. Можна сказати, дочекалися свого свята (М. Стельмах).
Відповідь:
1. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).
2. Навпаки, йому заздро дивились услід (М. Коцюбинський).
3. Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський).
4. І золотої, й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).
5. Додому я не йшов, а летів, бо, по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої, а другої групи, по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).
6. Там, кажуть, з гір усю країну видно (Леся Українка).
7. Можливо, блискавиць крило ці горді коси заплело? (А. Малишко).
8. Теплий кожух, тільки, шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).
9. Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний (О. Гончар).
10. Можна сказати, дочекалися свого свята (М. Стельмах).
Пояснення: