Я прочитав багато книг останным часом, одна з них" Мій брат грає на кларнеті " Анатолія Алексіна. Мені взагалі подобаються книги цього автора "Божевільна Євдокія"," А тим часом десь"," Третій у п'ятому ряду " та інші. І ця книга мене дуже зворушила.
У дівчинки Жені є брат Льова-студент консерваторії. Він грає на кларнеті. Женя вирішила присвятити своє життя братові, щоб він домігся великих успіхів. Сама Женя вирішила, що їй вчитися не треба, що бути сестрою великого музиканта – це почесно і престижно. Вона стала вести щоденник, щоб з нього потім дізналися, яким музикант був у дитинстві.
Леву запросили в школу зіграти на концерті. Брат прийшов і виступив, Женя їм дуже пишалася. Після виступу Льова танцював не з Женею, як обіцяв, а з красивою старшокласницею Аліною. Потім вони разом проводили Аліну, а Льова запросив її на свій концерт. Але Женя, зустрівши Аліну в школі, сказав їй, що концерт скасовується, і Аліна не прийшла. Через це Льова не дуже добре зіграв на концерті. Женя зізналася у своєму вчинку брату, а він сказав, що вона вчинила підло. Тоді Женя перестала вести щоденник, а взялася за навчання.
Мені симпатичний сам винуватець всіх Женькіних жертв - талановитий, порядний, весь в собі і мислячий музичними образами старшокласник Льова. Я знайшов і послухав пару класичних творів, в тому числі і "Політ Джмеля", який так любить Лева, почитав про кларнет і його історію. Ну і не міг не порадіти моралі цієї повісті: не можна лізти без згоди близької людини в її життя; поняття самопожертви теж можна витлумачити неправильно; якщо хочеш чимось до родині, то іноді краще просто правильно організувати своє власне життя.
Я прочитав багато книг останным часом, одна з них" Мій брат грає на кларнеті " Анатолія Алексіна. Мені взагалі подобаються книги цього автора "Божевільна Євдокія"," А тим часом десь"," Третій у п'ятому ряду " та інші. І ця книга мене дуже зворушила.
У дівчинки Жені є брат Льова-студент консерваторії. Він грає на кларнеті. Женя вирішила присвятити своє життя братові, щоб він домігся великих успіхів. Сама Женя вирішила, що їй вчитися не треба, що бути сестрою великого музиканта – це почесно і престижно. Вона стала вести щоденник, щоб з нього потім дізналися, яким музикант був у дитинстві.
Леву запросили в школу зіграти на концерті. Брат прийшов і виступив, Женя їм дуже пишалася. Після виступу Льова танцював не з Женею, як обіцяв, а з красивою старшокласницею Аліною. Потім вони разом проводили Аліну, а Льова запросив її на свій концерт. Але Женя, зустрівши Аліну в школі, сказав їй, що концерт скасовується, і Аліна не прийшла. Через це Льова не дуже добре зіграв на концерті. Женя зізналася у своєму вчинку брату, а він сказав, що вона вчинила підло. Тоді Женя перестала вести щоденник, а взялася за навчання.
Мені симпатичний сам винуватець всіх Женькіних жертв - талановитий, порядний, весь в собі і мислячий музичними образами старшокласник Льова. Я знайшов і послухав пару класичних творів, в тому числі і "Політ Джмеля", який так любить Лева, почитав про кларнет і його історію. Ну і не міг не порадіти моралі цієї повісті: не можна лізти без згоди близької людини в її життя; поняття самопожертви теж можна витлумачити неправильно; якщо хочеш чимось до родині, то іноді краще просто правильно організувати своє власне життя.