Патріотизм – це любов та відданість Батьківщині, це особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, традицій. Існує безліч визначень цього поняття, яке ж обрати? Досить складно виокремити одне, адже всі правильні, чи не так? Відповідь дуже проста: кожний особисто повинен для себе обрати, сформулювати власне визначення, на власні очі побачити вияви патріотизму.
Нещодавно їхала в автобусі і, як часто буває, без пригод не обійшлося. Проїжджаючи повз побудову нових мостів через Дніпро, один чоловік в нетверезому стані почав голосно кричати: «От украинцы, за сколько лет не могут мосты построить». Більшість пасажирів вступили з ним у палку суперечку, доводячи, що українці нічим не гірші за інших, що хоч наша країна й не така розвинена як хотілося б, але в іншому місці вони й не уявляють свого життя. Парадоксальним став той факт, що всі розмовляли російською, але ж відстоювали честь свою й своєї держави.
Ось так, виходить патріот – це не тільки той, хто говорить рідною мовою, не той, хто всюди кричить: «Я люблю свою країну», а ще й той, хто своїми вчинками хоч якось виявляє свою любов до Батьківщини, хто виховує в собі переможне почуття гордості, той, чиє життя стає життям свого народу! Будемо сподіватися, що вогники патріотизму все більше розгорятимуться у серцях українців, що кожен буде впевнений у собі, у світле майбутнє, що зробимо все аби мрії стали реальністю!
Патріотизм – це любов та відданість Батьківщині, це особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, традицій. Існує безліч визначень цього поняття, яке ж обрати? Досить складно виокремити одне, адже всі правильні, чи не так? Відповідь дуже проста: кожний особисто повинен для себе обрати, сформулювати власне визначення, на власні очі побачити вияви патріотизму.
Нещодавно їхала в автобусі і, як часто буває, без пригод не обійшлося. Проїжджаючи повз побудову нових мостів через Дніпро, один чоловік в нетверезому стані почав голосно кричати: «От украинцы, за сколько лет не могут мосты построить». Більшість пасажирів вступили з ним у палку суперечку, доводячи, що українці нічим не гірші за інших, що хоч наша країна й не така розвинена як хотілося б, але в іншому місці вони й не уявляють свого життя. Парадоксальним став той факт, що всі розмовляли російською, але ж відстоювали честь свою й своєї держави.
Ось так, виходить патріот – це не тільки той, хто говорить рідною мовою, не той, хто всюди кричить: «Я люблю свою країну», а ще й той, хто своїми вчинками хоч якось виявляє свою любов до Батьківщини, хто виховує в собі переможне почуття гордості, той, чиє життя стає життям свого народу! Будемо сподіватися, що вогники патріотизму все більше розгорятимуться у серцях українців, що кожен буде впевнений у собі, у світле майбутнє, що зробимо все аби мрії стали реальністю!