михайлівський золотоверхий собор у києві. дехто вважає цей храм найкрасивішим у столиці, а для когось він усього лише штучна підробка. красивий, яскраво-блакитний, з виблискуючими на сонці золотими куполами та багатим на хитромудрі барокові витребеньки фасадом, інколи здається він фанерним муляжем, позбавленим справжності. а інколи дивишся на це архітектурне диво і не можеш відвести від нього очей: яка все ж таки краса! і скільки б разів не йшов ти повз михайлівський храм – чи то на роботу, чи то під час недільної прогулянки – все одно він є увагу і довго не відпускає.спершу ця споруда мала один центральний купол та увінчану окремою банькою прибудову-хрестильню. особливістю михайлівського собору була покрівля його бані. через це храм, а згодом і весь монастир, стали називати михайлівським золотоверхим. у інтер’єрі собору давні майстри виконали чудові мозаїки і фрески, що знаменували важливий етап розвитку давньоруського мистецтва. в огорожі хорів було використано шиферні плити з рельєфними зображеннями. михайлівський собор збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині технікою “мішаної кладки” з використанням голосників у пазухах склепінь. стіни собору прикрашали мозаїки та фрески. мозаїкою був оздоблений тільки центральний вівтар. на інших стінах, склепіннях та передвівтарних стовпах розмістили фресковий розпис. частина мозаїк та фресок михайлівського золотоверхого собору збереглася.
михайлівський золотоверхий собор у києві. дехто вважає цей храм найкрасивішим у столиці, а для когось він усього лише штучна підробка. красивий, яскраво-блакитний, з виблискуючими на сонці золотими куполами та багатим на хитромудрі барокові витребеньки фасадом, інколи здається він фанерним муляжем, позбавленим справжності. а інколи дивишся на це архітектурне диво і не можеш відвести від нього очей: яка все ж таки краса! і скільки б разів не йшов ти повз михайлівський храм – чи то на роботу, чи то під час недільної прогулянки – все одно він є увагу і довго не відпускає.спершу ця споруда мала один центральний купол та увінчану окремою банькою прибудову-хрестильню. особливістю михайлівського собору була покрівля його бані. через це храм, а згодом і весь монастир, стали називати михайлівським золотоверхим. у інтер’єрі собору давні майстри виконали чудові мозаїки і фрески, що знаменували важливий етап розвитку давньоруського мистецтва. в огорожі хорів було використано шиферні плити з рельєфними зображеннями. михайлівський собор збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині технікою “мішаної кладки” з використанням голосників у пазухах склепінь. стіни собору прикрашали мозаїки та фрески. мозаїкою був оздоблений тільки центральний вівтар. на інших стінах, склепіннях та передвівтарних стовпах розмістили фресковий розпис. частина мозаїк та фресок михайлівського золотоверхого собору збереглася.