Нужно предумать план до єтого текста дуб на першу сотню літ росте на пагорбі коренастий дуб із розлогим, покрученим, мов пальці в старої працьовитой людини, гіллям. він міцно вчепився в землю товстим корінням, й жодному вітрові, здається, несила гойднути його сонцем обсмалений, дощами й морозами покарбований стовбур. час добряче подзьобав кору велетня, блискавкою скосило крону, а внизу, поблизу землі, виникло чимале дупло. саме це дупло й завдавало найбільшу небезпеку дубові. розкошували в ньому деревоточці, а що міг дуб зробити? стогнав, сердешний, від безсилля, опускав додолу гілля від горя невтішного. але не минула радість і нашого дуба. летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку, а тут дупло. далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому. швиденько почистили, зайвину з нього викинули. затишно стало, сухо. а там, де сухо, немає місця деревоточцям. деякі з них, хотіли проникнути в дупло, так де там: хазяї і на поріг не пустили. трохи згодом бджоли обжилися, меду наносили. довго їм дупло за вулика правило.
2) небезпека дубові
3) бджолине дупло