Письменниця почала працювати над повістю «земля» 1895 р. твір було завершено в 1901 році, а в 1902 році вперше надруковано в журналі «літературно-науковий вістник», т. xviii, кн. 4-6. того ж року книга вийшла окремим виданням у львові. за життя авторки повість видавалася ще й у коломиї (1913), лейпцігу, києві (1919), а також у радянській україні (у 1926, 1929, 1940 роках). свою повість авторка присвятила батькові юліанові я. кобилянському. перша частина складається з 32 розділів. роботу над другою частиною повісті в силу багатьох причин письменниці довелось припинити. в основу повісті лягла подія, що сталася восени в 1894 році в селі димці (тепер глибоцький район, чернівецької області), де син селянина убив свого старшого брата, щоб самому дістати в спадщину батькову землю. прототипами героїв повісті стали члени родини костянтина жижияна — михайло і сава (у повісті — федорчуки). сава жижиян згодом емігрував до канади, де й помер. прототипом рахіри стала маріука магас. анна списана з наймички кобилянських.
