Крізь відчинені двері позаду вона встигла помітити килими у м'яких тонах та меблі, обшиті атласом. Ноги Поліанни потопали в чудовому килимі, схожому на зелений мох. Обабіч сходів на стінах золочені рами картин або зблиски сонячних променів, що пробивалися крізь прозористе мереживо фіранок, засліплювали очі.
Але найбільше вона прагнула вгадати, за якими з цих чарівних дверей чекає на неї її власна кімната - мила, прекрасна кімната, повна фіранок, килимків та картин... Тут тітка рвучко відкрила двері й ступила на інші сходи.
Кімнаьа на горищі.Голі стіни обабіч. У кінці сходів - сутінки до найдальших закутків, де дах спускався майже до підлоги і де громадилося безліч ящиків та скринь.
Але найбільше вона прагнула вгадати, за якими з цих чарівних дверей чекає на неї її власна кімната - мила, прекрасна кімната, повна фіранок, килимків та картин... Тут тітка рвучко відкрила двері й ступила на інші сходи.
Кімнаьа на горищі.Голі стіни обабіч. У кінці сходів - сутінки до найдальших закутків, де дах спускався майже до підлоги і де громадилося безліч ящиків та скринь.
Із книги "Полліанна"