Віршовий розмір, будь ласка прокинутися з повним домом щастя! відкрить вікно в туманний березняк. а мокрий вітер б’ється круг зап’ястя, як спіймане промерзле пташеня. це вже весна. і протяги хмільні похмурого заплаканого талу зашарпали халатик на мені і в рукава насипали фіалок. а восени хай світяться дощі, воркує грубка, і вуркоче кіт. о затишок! о хустка на плечі! о днів прожитих невеселий слід. але якоїсь ночі – не засну, і прийде сніг з очима золотими, і от тоді я знову осягну мистецтво повертання у дитину… віршовий розмір, будь ласка
