Іть визначити тему і ідею байки, та пізнавальне і виховне значення вийшла мишка-городянка, прехорошая панянка, раз у поле погуляти; а при тiм хотiла взнати, як там iншi сестри мишi, польовнички, серед тишi проживають, пробувають. мишка мишку миттю взнала — як селянка працювала, колоски собi збирала. — бiг! — так гукнула городянка. друга вчула, розпиталася i в нору городянку запросила по-простому, по-сiльському. там вона, бач, наносила колосочкiв, зернят рiзних, корiнцiв усяких пiзнiх; i усiм тим частувала, городяночку приймала, городянка призволилась, дечому то й дивувалась: — а се що у вас такеє? що ж, воно собi зветься як? — i городянка набiк голову схиляла та стекольце, як панянка, до очей все притуляла. гарненько, i, як стало вже пiзненько, городянка швидко встала. але подругу новую, тую мишку польовую, i до себе запрохала. отже, якось у недiлю, — в свято, бачте, на дозвiллю, — хуторянка на часинку подалася до будинку. городянка виглядала, хорошенько привiтала: — будь здорова, гостя ждана! се гаразд, моя кохана! бо якраз панiв немає, панство десь собi гуляє на банкетi. — по сiй мовi у буфетi господиня тая мишка, делiкатненька корпишка, почала всього шукати, все ласеньке добувати. повела тодi сестрицю у найкращую свiтлицю: там на килимi турецькiм посiдали нашi мишки. i горiхом смачним, грецьким, погострила зубки трiшки тая гостя польова. та хiба самi горiшки? о! була там i халва, i цукати, й пастила, хвиги-миги, марципани, — прямо ïжа без догани! але тiльки що розсiлись та гарненько примостились, коли це дзвiнок як дзенькне, на господу всю як бренькне! слуги i в хату, в тую пишную палату, увiйшли i панi, й пан, — так i сяяв весь жупан! отже, мишки нашi швидко повтiкали, куди видко! i сказала хуторничка: — прощавай, моя сестричко! хай ïй цур, оцiй палатi! я волю у простiй хатi простим зернятком живитись, нiж на всi боки дивитись — чи не ввiйде хто, не зрушить та ногою не будь здорова, моя любко, хай господь тебе боронить, я додому йду, голубко, — там нiхто у нас не
ідея : не потрібно ставити себе вище, краще буди в затишку, аніж на сторожі.
пізнавальне і виховне значення: що потрібно до один одному, мати свій дім, і не дивитися хто бідний ,хто багатий, а працювати , аби далі було добре.