Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз’єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню. Т. Вовк вирішує помститися тухольцям за свою образу зрадою. Він умовляє дочку залишити Тухлю і піти до монголів. Мирослава сперечається, але підкоряється волі батька. Пета із задоволенням зустрів старого «помічника і друга». Т. Вовк обіцяє до монголам перейти Карпати коротким шляхом через Тухлю. Пета дарує Мирославі перстень, який дає їй можливість вільно пересуватися у стані ворога. Мирослава дорікає батькові за його зраду, прагне позбавити себе життя заради Максима. Боярин разом із десятитисячним відділом татар на чолі з Бурундою вирушає до Тухлі
