“шпага славка беркути” – це шкільна повість про непрості стосунки підлітків-однокласників, пошук себе, дорослішання, розуміння людської природи. у центрі подій непрості й мінливі стосунки трьох друзів – юлька ващука, самого славка беркути та юної артистки лілі. беркута і ващук були друзями, однак що швидше вони дорослішають, то зрозумілішим стає, що кожен іде своєю дорогою. для юлька, який ідеалізував батька, серйозним ударом стає розвінчання цього міфу. каменем спотикання славка є його гордість і честолюбство. стосунки двох хлопців – це цілий палімпсест, де крізь взаємні образи й конфлікти особисті комплекси, травми дорослішання й стосунків у родині. кожен із персонажів шукає себе, але не кожен знаходить. в образі славка беркути передано риси борця, готового долати життєві труднощі, свої недоліки й слабкості, розвиватися й рухатися далі. фехтування – улюблений спорт юнака – можна вважати символічним зліпком цих рис характеру. шлях юлька заплутаний і непевний, йому бракує чесності й справедливості, сили й благородства духу. обидва характери схожі на дві сторони медалі людської природи. альтер его, міфологема близнят – слова, які просяться тут.
