1. В. Самійленко - поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач .
2. Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині.
3.Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко.
3.Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі.
4.В 1875р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884р.
5. Потім з 1885р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету.Серйозно займається літературною справою.
6. Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки.
7. Складає іспит на нотаря і відкриває нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917p. 8.Після революції виїхав за кордон, до Галичини.
9. Повернувшись до Києва, працював редактором.
10. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом.
11. Поетична спадщина В. Самійленка включає цикли віршів «Україні», «Веселка». «Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія», пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали» та ін.
12.«Вечірня пісня» поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною піснею.
13. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906).
14.В. Самійленко в жанрі драми, написав кілька комедій, драматизованих гуморесок: «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «У Гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «Чураївна» (1894).
15. Чимало зробив В. Самійленко і як перекладач на українську мову російської і зарубіжної класики — творів О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя, Гомера, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Байрона, П. Беранже та ін.
1. В. Самійленко - поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач .
2. Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині.
3.Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко.
3.Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі.
4.В 1875р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884р.
5. Потім з 1885р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету.Серйозно займається літературною справою.
6. Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки.
7. Складає іспит на нотаря і відкриває нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917p. 8.Після революції виїхав за кордон, до Галичини.
9. Повернувшись до Києва, працював редактором.
10. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом.
11. Поетична спадщина В. Самійленка включає цикли віршів «Україні», «Веселка». «Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія», пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали» та ін.
12.«Вечірня пісня» поета, покладена на музику К. Стеценком, стала улюбленою народною піснею.
13. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906).
14.В. Самійленко в жанрі драми, написав кілька комедій, драматизованих гуморесок: «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «У Гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «Чураївна» (1894).
15. Чимало зробив В. Самійленко і як перекладач на українську мову російської і зарубіжної класики — творів О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя, Гомера, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Байрона, П. Беранже та ін.