ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ" Гей, вдарте в струни, кобзарі, 2 4 6 8 Натхніть серця піснями! 2 4 6 Вкраїнські прапори вгорі - 2 4 6 8 Мов сонце над степами... 2 4 6 3-4 складовий ямб Ця поезія - один з найперших відгуків на крах царизму та відродження надій на українську державність: Вкраїнське військо на полях Йде, славою повите. Поет у сповнених радісної мелодійності рядках передає пафос не тільки тих перших тижнів свободи, ай намагається прозирнути у майбутнє, яке видається йому прекрасним: Дзвенять слова мов у сріблі Братерськії, веселі... Поет ще не знає, що незабаром його мрія, подібно згаданим кораблям, розіб’ється об скелі громадянської війни А десь на морі кораблі Розбилися об скелі... І вкраїнське військо ляже трупом на полях розтерзаного краю... Передчуття нещастя відбивається між рядками. Земля схотіла жити знов - Шумлять потужно ріки. Але у центрі поезії пролягає слава героям : Хвала борцям, що на зорі Лягли в холодні ями. Пам’ять про них буде вічно. А їх вчинки надихатимуть потомків.
