Перші дві строфи — експозиція, яка визначає тему медитації, емоційну тональність ліричного переживання, характер бачення автором життєвої драми героя. Основна ідея твору увиразнюється повтором-перегуком синонімічних мотивів, якими починається і закінчується вірш: “Тяжко-важко в світі жити” — “Тяжко-важко умирати // У чужому краю”.
