37 ііршований розмір з " і все таки душка лине" лесі українки і все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю, як я тебе , у грудях серце з туги, з жалю гине. сі очі бачили скрізь лихо і насилля, а тяжчого від твого не видали, вони б над ним ридали, та сором сліз, що ллються від безсилля. о, сліз таких вже вилито чимало, — країна ціла може в них втопитись; доволі вже їм литись, — що сльози там, де навіть крові мало!
