Про що цей вірш : стоїть при дорозі хлопчатко в сорочці рваній: — я — подорожник, прикладайте мене до рани. ідуть подорожні — ніхто з них, ніхто з них не стане. — я — подорожник, прикладайте мене до рани. враз — гальма завищали, і вовчим оком сорочку що тиняєшся, хлопче, а. чи, може, набридло жити? і крізь сміх, мов крізь ножі, хлопчик блідо ворушить губами: — я ж… подорожник, прикладайте мене до рани…
