Жив-був маленький соловей, одного разу він полетів з великими солов'ями. Вони летіли ухиляючись від гілок, але соловьёнок не міг так, так як був маленьким. І ось вони пролітали над чорним морем. Гальмуючи лапками по воді вони ніби плескалися у воді. Ось вони летять у високої гори "Еверест" соловьёнку стало цікаво, чи холодно на вершині, адже він там жодного разу не був. Ось він на вершині гори, пориви вітру зносять його з ніг, але він твердо тримається на лапках, на самій вершині він замерз, прокинувшись на порозі гори він дивлячись на свої крила, плакав, шкодував що відлетів не запитавши. Але тут, диво! Підлетіли до нього великі, сильні солов'ї, вони заспокоїли соловьёнка і залікували йому крильця. Ось вони підлетіли до свого рідного лісу. Соловьёнок був дуже радий! Мама Солов'їха побачивши його, була дуже рада, і плакала від щастя, а ті солов'ї, що його врятували так йому і сказали: Чи не літай за нами, бо все закінчиться дуже погано.Сказавши " " солов'ями, мати-Солов'їха обіймала свого соловьёнка ніби бачила востаннє.
