«Слово про Ігорів похід» – глибоко патріотичний твір, героїчний епос нашого народу. Біль і турбота за долю Руської землі звучить у кожному рядку поеми-слова. Таким патріотом, мужнім захисником своєї землі, хоробрим, безстрашним воїном постає перед нами князь Ігор. «Браття! Лучче згинути в поході, аніж завертатися собі на сором», – говорить наш герой. Такими відважними і переконаними патріотами є князь Всеволод, Святослав Ольгович інші князі і дружинники.
Битва з половцями не принесла перемоги русичам. Не допоміг і небачений героїзм князівської дружини – надто нерівними були сили. Автор ще раз нам підкреслює, що малою силою важко протистояти ворогу. Недалекоглядність, бажання прославитись Ігоря принесли лихо на Руську землю. Творцеві «Слова…» мила і дорога ця земля. Вона вимальовується у творі майже живою істотою, яка радіє, плаче,сумує. Невипадково автор 20 разів вживає поняття «Руська земля».
Дорога вона і нам, українцям, спадкоємцям давніх русичів. Така ж біль пронизує кожного небайдужого українця, коли бачить, що твориться на нашій землі щодня. Спустошені, зарослі бур’янами в багатьох місцях землі, вимираючі села, завмерлі заводи, хаос у душах людей, відсутність об’єднуючої народ ідеї – така картина постає перед сучасниками.
Але ми, як і давні русичі, оптимісти: віримо, що наша земля буде квітучою, багатою, а народ буде жити добре і щаслив
«Слово про Ігорів похід» – глибоко патріотичний твір, героїчний епос нашого народу. Біль і турбота за долю Руської землі звучить у кожному рядку поеми-слова. Таким патріотом, мужнім захисником своєї землі, хоробрим, безстрашним воїном постає перед нами князь Ігор. «Браття! Лучче згинути в поході, аніж завертатися собі на сором», – говорить наш герой. Такими відважними і переконаними патріотами є князь Всеволод, Святослав Ольгович інші князі і дружинники.
Битва з половцями не принесла перемоги русичам. Не допоміг і небачений героїзм князівської дружини – надто нерівними були сили. Автор ще раз нам підкреслює, що малою силою важко протистояти ворогу. Недалекоглядність, бажання прославитись Ігоря принесли лихо на Руську землю. Творцеві «Слова…» мила і дорога ця земля. Вона вимальовується у творі майже живою істотою, яка радіє, плаче,сумує. Невипадково автор 20 разів вживає поняття «Руська земля».
Дорога вона і нам, українцям, спадкоємцям давніх русичів. Така ж біль пронизує кожного небайдужого українця, коли бачить, що твориться на нашій землі щодня. Спустошені, зарослі бур’янами в багатьох місцях землі, вимираючі села, завмерлі заводи, хаос у душах людей, відсутність об’єднуючої народ ідеї – така картина постає перед сучасниками.
Але ми, як і давні русичі, оптимісти: віримо, що наша земля буде квітучою, багатою, а народ буде жити добре і щаслив