Твір на тему: «Свобода і неволя у творі В. Дрозда «Білий кінь Шептало»
Кінь Шептало – особлива тварина, яка не користується успіхом серед інших коней. І, можливо, причина цього – стосунки Шептала з місцевим хлопцем Степаном, що працював конюхом. Кінь і конюх мали теплу дружбу. Степан завжди переймався за коня, не обтяжував його працею. Незважаючи на дружбу з конюхом, Шептала не можна назвати вільним. Коней ніколи не питали, чи не хочуть вони пити, хоч вони мучились зі спраги. Тварини вимушені біли ворогувати між собою, штовхатись, щоб потрапити на водопій і напитися вдосталь. Кінь розумів, що люди його зрештою підкорять. Коли конюх вдарив Шептала батогом, він відчув, що це зрада. Згадав своє вільне дитинство. В його душі зародилась справжня мрія – вивільнитись із конюшні та належати лише собі. Шептало більше не міг смиренно ходити на поводі і тоді його жага незалежності взяла верх – кінь втік. Проте кінь має особливу душу, тому повертається до свого хазяїна. Це історія підкорення тварини людиною. Якщо на початку твору ми гаємо, що кінь залежить від Степана лише формально, то вже наприкінці твору залежність стала остаточною. Тому що неволя проявляється не лише зовні, а знаходиться всередині кожної живої істоти. Твір В. Дрозда порушує важливі питання і не залишає читача байдужим. Білий кінь – усоблення людської особистості, що з плином певних обставин втрачає своє «я» та починає пристосовуватись. Шептало відчув свою щаливу мить у незалежності, проте згодом вирішив, що краще залишитись на боці реальності, а не мрії.
Твір на тему: «Свобода і неволя у творі В. Дрозда «Білий кінь Шептало»
Кінь Шептало – особлива тварина, яка не користується успіхом серед інших коней. І, можливо, причина цього – стосунки Шептала з місцевим хлопцем Степаном, що працював конюхом. Кінь і конюх мали теплу дружбу. Степан завжди переймався за коня, не обтяжував його працею.
Незважаючи на дружбу з конюхом, Шептала не можна назвати вільним. Коней ніколи не питали, чи не хочуть вони пити, хоч вони мучились зі спраги. Тварини вимушені біли ворогувати між собою, штовхатись, щоб потрапити на водопій і напитися вдосталь. Кінь розумів, що люди його зрештою підкорять.
Коли конюх вдарив Шептала батогом, він відчув, що це зрада. Згадав своє вільне дитинство. В його душі зародилась справжня мрія – вивільнитись із конюшні та належати лише собі. Шептало більше не міг смиренно ходити на поводі і тоді його жага незалежності взяла верх – кінь втік.
Проте кінь має особливу душу, тому повертається до свого хазяїна. Це історія підкорення тварини людиною. Якщо на початку твору ми гаємо, що кінь залежить від Степана лише формально, то вже наприкінці твору залежність стала остаточною. Тому що неволя проявляється не лише зовні, а знаходиться всередині кожної живої істоти.
Твір В. Дрозда порушує важливі питання і не залишає читача байдужим. Білий кінь – усоблення людської особистості, що з плином певних обставин втрачає своє «я» та починає пристосовуватись. Шептало відчув свою щаливу мить у незалежності, проте згодом вирішив, що краще залишитись на боці реальності, а не мрії.
Твір містить 222 слова.