Красиві слова і красиве ділоСеред поля стоїть маленька хатинка . Її побудували , щоб у негоду люди моглисховатися й пересидіти в теплі .Одного разу серед літнього дня захмарило , пішов дощ . А в лісі в цей час булотроє хлопців . Вони сховалися в хатинці й дивилися , як з неба ллє , немов з відра .Коли це бачать : до хатини біжить ще один хлопчик . Незнайомий . Мабуть , зіншого села .Одежа на ньому була мокра , як хлющ . Він тремтів від холоду .І ось перший із тих хлопців , що сиділи в усьому сухому , сказав :- Як же ти змок на дощі ! Мені жаль тебе …Другий теж промовив красиві й жалісливі слова :- Як страшно опинитися в зливу сере5д поля . І я співчуваю тобі …А третій не сказав ні слова . Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змокломухлопчикові . Той скинув сорочку й одягнув суху .Гарні не красиві слова . Гарні – красиві діла
