Судячи з усього, цигани займалися злодійським ремеслом: крали або переховували крадене у плавнях. А одного разу, здається, Гіца або вскочив у халепу і його побили чи поранили, або, можливо, і хтось потерпів від його дій. Постраждали від дій циганів в першу чергу ті люди, яких вони обікрали а, моживо, побили чи вбили. А також рикошетом їхні дії зачіпили і стали фатальними для Остапа, якого турецькі жандарми арештували разом з циганами.
Пояснення:
Цитати:
І чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав і все більше запевнявся, що попав у злодійське гніздо. Гіца з Раду по цілих днях спали, а на ніч кудись щезали. Часто серед ночі, перериваючи спо-кійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду... Плавні були добрим місцем до схованки краденого, а старий і молодий цигани жили з ними душа в душу та сміливо звірялись їм із усіх таємниць небезпечного ремества.
Якось перед світом Раду уніс у хату побитого, скривавленого Гіцу. Старий циган стиха постогнував і лишив за собою, від порога до лави, криваву стежку.
На другий день, коло полудня, набігли на циганську хатину турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття і пов'язали всіх, хто був у хаті, навіть слабого Гіцу. Надаремне Остап запевняв, що він чужий тут, надаремне оповідав, як він опинився у плавнях, його не слухали, як не слухали лементу жінок, прокльонів Раду
Відповідь:
1. що вчинили цигани і хто постраждав?
Судячи з усього, цигани займалися злодійським ремеслом: крали або переховували крадене у плавнях. А одного разу, здається, Гіца або вскочив у халепу і його побили чи поранили, або, можливо, і хтось потерпів від його дій. Постраждали від дій циганів в першу чергу ті люди, яких вони обікрали а, моживо, побили чи вбили. А також рикошетом їхні дії зачіпили і стали фатальними для Остапа, якого турецькі жандарми арештували разом з циганами.
Пояснення:
Цитати:
І чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав і все більше запевнявся, що попав у злодійське гніздо. Гіца з Раду по цілих днях спали, а на ніч кудись щезали. Часто серед ночі, перериваючи спо-кійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду... Плавні були добрим місцем до схованки краденого, а старий і молодий цигани жили з ними душа в душу та сміливо звірялись їм із усіх таємниць небезпечного ремества.
Якось перед світом Раду уніс у хату побитого, скривавленого Гіцу. Старий циган стиха постогнував і лишив за собою, від порога до лави, криваву стежку.
На другий день, коло полудня, набігли на циганську хатину турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття і пов'язали всіх, хто був у хаті, навіть слабого Гіцу. Надаремне Остап запевняв, що він чужий тут, надаремне оповідав, як він опинився у плавнях, його не слухали, як не слухали лементу жінок, прокльонів Раду