«Думаєте, є що небудь у світі, чого б побоявся козак?»
М. Гоголь, «Тарас Бульба»
1835 р. побачила світ збірка повістей М. Гоголя «Миргород». Більшість із і творів була присвячена зображенню безбарвного і пустого провінційного існування. Завершує цю збірку героїчна повість «Тарас Бульба». Таке поєднання творів під однією обкладинкою не було випадковим. Адже Гоголь давнину символізує із сучасністю для повчання. Не знаходячи в сучасному житті героїчних характерів, письменник звертається до легендарної сторінки в історії України — Запорозької Січі.
Центральною постаттю твору є Тарас Бульба. Гоголю вдалося створити багатоплановий образ героя. Ми бачимо Тараса і в побуті, у повсякденних ситуаціях, і в бою. Пізнаємо його як відважного полковника, батька, суворого чоловіка, господаря, розумну і розсудливу людину, з веселою вдачею, щирим серцсм і легким характером.
Тарас Бульба — живе втілення рис українського козацтва, його героїзму і волелюбності. Літній полковник — палкий патріот, грізний месник. Він відважний і мудрий полководець, який має безмежну повагу серед козаків. Коли в бою під Дубном прибули свіжі сили ляхів і стали тіснити запорожців, козаки хотіли бачити свого полковника в останню мить життя: «Але, козаки, не хочуть умирати, не побачивши тебе в очі; хочуть, щоб глянув ти на них перед смертною годиною».
Тараса виховало суворе життя, сповнене бойових тривог, постійних сутичок з татарами, то з ляхами. Шабля в бою була йому за матір, добрий кінь — наліпшим товаришем. Сміливий, загартований у боях, жив палкою любов'ю до Батьківщини і завжди був вірний своєму обов'язку. У битві він бився до останнього: його непритомного відбили козаки у ляхів. Зрадника Андрія Тарас убиваєсвоїми руками. А коли мужній Остап під час страти на мить підупав на силі і покликав батька, Тарас, наражаючись на небезпеку у польській столиці, одразу відгукнувся з натовпу, щоб підбадьорити сина. Вмираючи мученицькою смертю від ляхів, старий полковник думає не про вогонь, яким збиралися його палити, а про своїх товаришів, дбає про те, щоб вони утекли від ворога.
Змальовуючи образ великої звитяжної сили, Гоголь, проте, не ідеалізує Тараса. З різних епізодів твору ми дізнаємося, що він буває грубий, різкий, упертий. Але, попри всі ці хиби, Тарас — герой, який викликає захоплення своїм героїзмом, відвагою, відданістю рідній землі і своїм товаришам. Тарас Бульба — невід'ємна частина українського козацтва, історія якого овіяна невмирущою славою.
Объяснение:
«Думаєте, є що небудь у світі, чого б побоявся козак?»
М. Гоголь, «Тарас Бульба»
1835 р. побачила світ збірка повістей М. Гоголя «Миргород». Більшість із і творів була присвячена зображенню безбарвного і пустого провінційного існування. Завершує цю збірку героїчна повість «Тарас Бульба». Таке поєднання творів під однією обкладинкою не було випадковим. Адже Гоголь давнину символізує із сучасністю для повчання. Не знаходячи в сучасному житті героїчних характерів, письменник звертається до легендарної сторінки в історії України — Запорозької Січі.
Центральною постаттю твору є Тарас Бульба. Гоголю вдалося створити багатоплановий образ героя. Ми бачимо Тараса і в побуті, у повсякденних ситуаціях, і в бою. Пізнаємо його як відважного полковника, батька, суворого чоловіка, господаря, розумну і розсудливу людину, з веселою вдачею, щирим серцсм і легким характером.
Тарас Бульба — живе втілення рис українського козацтва, його героїзму і волелюбності. Літній полковник — палкий патріот, грізний месник. Він відважний і мудрий полководець, який має безмежну повагу серед козаків. Коли в бою під Дубном прибули свіжі сили ляхів і стали тіснити запорожців, козаки хотіли бачити свого полковника в останню мить життя: «Але, козаки, не хочуть умирати, не побачивши тебе в очі; хочуть, щоб глянув ти на них перед смертною годиною».
Тараса виховало суворе життя, сповнене бойових тривог, постійних сутичок з татарами, то з ляхами. Шабля в бою була йому за матір, добрий кінь — наліпшим товаришем. Сміливий, загартований у боях, жив палкою любов'ю до Батьківщини і завжди був вірний своєму обов'язку. У битві він бився до останнього: його непритомного відбили козаки у ляхів. Зрадника Андрія Тарас убиваєсвоїми руками. А коли мужній Остап під час страти на мить підупав на силі і покликав батька, Тарас, наражаючись на небезпеку у польській столиці, одразу відгукнувся з натовпу, щоб підбадьорити сина. Вмираючи мученицькою смертю від ляхів, старий полковник думає не про вогонь, яким збиралися його палити, а про своїх товаришів, дбає про те, щоб вони утекли від ворога.
Змальовуючи образ великої звитяжної сили, Гоголь, проте, не ідеалізує Тараса. З різних епізодів твору ми дізнаємося, що він буває грубий, різкий, упертий. Але, попри всі ці хиби, Тарас — герой, який викликає захоплення своїм героїзмом, відвагою, відданістю рідній землі і своїм товаришам. Тарас Бульба — невід'ємна частина українського козацтва, історія якого овіяна невмирущою славою.