Майбутнє...Звичайно,кожен із нас задумується над ним.Бачить його світлим і прекрасним,без всяких життєвих перепон і негараздів. На мою думку,вже з юності кожен повинен задумуватись над майбутнім.Тобто,старанно навчатись в школі(щоб потім отримати хорошу професію),розвивати у собі хороші якості (добро,чесність,доброзичливість.щирість). Я бачу себе у колі сім'ї,рідних і близьких.І не головне,чи стану я в майбутньомувідомою чи багатою,а головне,щоб навколо мене були хороші люди,які б по-сравжньому мене любили і поважали.Г.Сковорода казав:"Маючи друзів вважай.що ти володієш скарбом". Знаєте,одного разу біля магазину я побачила старшого чоловіка,який сидів,пив пиво і бормотав собі щось під ніс.Від п'янства він не міг вимовити жодного слова.Дивитись на це,звичайно,страшно.І одразу починаєш задумуватись над майбутнім.Невже мене чекає таке саме?Навіщо проживати життя,щоб так його закінчити?!На мою думку,потрібно по-собі залишити хорошу згадку.І тому я вважаю,що над майбутнім потрібно задумуватись ще в молодості,бо як кажуть:"Кожна людина-творець своєї долі". Чи вважаю я себе хазяїном своєї долі?Це теж складне питтання,і ніхто,мабуть,категорично на нього не відповість.Думаю,що я будівничий свого майбутнього:цеглина за цеглиною будую своє життя,що тільки починається.А господарем своєї долі я відчую себе тоді,коли зможу служити своєму народові,країні,коли з радістю ітиму на роботу і радо повертатись додому.
над ним.Бачить його світлим і прекрасним,без
всяких життєвих перепон і негараздів.
На мою думку,вже з юності кожен повинен
задумуватись над майбутнім.Тобто,старанно
навчатись в школі(щоб потім отримати
хорошу професію),розвивати у собі хороші
якості
(добро,чесність,доброзичливість.щирість).
Я бачу себе у колі сім'ї,рідних і близьких.І не
головне,чи стану я в майбутньомувідомою чи
багатою,а головне,щоб навколо мене були
хороші люди,які б по-сравжньому мене любили
і поважали.Г.Сковорода казав:"Маючи друзів
вважай.що ти володієш скарбом".
Знаєте,одного разу біля магазину я побачила
старшого чоловіка,який сидів,пив пиво і
бормотав собі щось під ніс.Від п'янства він не
міг вимовити жодного слова.Дивитись на
це,звичайно,страшно.І одразу починаєш
задумуватись над майбутнім.Невже мене
чекає таке саме?Навіщо проживати життя,щоб
так його закінчити?!На мою думку,потрібно
по-собі залишити хорошу згадку.І тому я
вважаю,що над майбутнім потрібно
задумуватись ще в молодості,бо як
кажуть:"Кожна людина-творець своєї долі".
Чи вважаю я себе хазяїном своєї долі?Це теж
складне питтання,і ніхто,мабуть,категорично
на нього не відповість.Думаю,що я будівничий
свого майбутнього:цеглина за цеглиною будую
своє життя,що тільки починається.А
господарем своєї долі я відчую себе тоді,коли
зможу служити своєму народові,країні,коли з
радістю ітиму на роботу і радо повертатись
додому.