Саме так хочеться до тебе звернутись. Не "Павлусь", а "Павло". Тому що за те страшне літо, яке все змінило у твоєму житті, ти з маленького хлопчика Павлуся змушений був стати дорослим і сміливим козаком Павлом. Я пишу тобі цього листа, щоб сказати, що ти дуже хоробрий, відважний і вірний. Саме твоя вірність і любов до рідного краю, родини, традицій і звичаїв свого народу до тобі вистояти і домогтися свого. Я вражена тим, що ти не побоявся один відправитися в Крим на пошуки рідної сестри Ганнусі. Мене вразила твоя кмітливість. Не кожен зміг би додуматися зробити так, щоб самі татари шукали твою сестру. Думаю, що Ганнусі дуже поталанило мати такого брата як ти. Впевнена, що зі мною погодиться і твій брат Петро. Коли ти віддавав йому бублик з медом, який ще беріг запах маминих рук, рідної домівки, моє серце кровʼю обливалося. Цей бублик – це все що залишилося тобі і братові на згадку про загиблу маму. І хоч твоя щирість, наївність, а то й впертість інколи слугували тобі погану службу, та все ж саме вони дозволили тобі домогтися свого. Дивно, але навіть жорстокий і підлий вчинок зрадника Карима, привів тебе до людей, які до тобі у пошуках сестри. А ще ця історія навчила тебе прощати. А це також потрібно вміти. Не даремно навіть сотник Недоля, який мало тебе знав, сказав після твоєї втечі до Криму:«Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...». Сподіваюся, що так у твоєму житті і сталося.
Відповідь:
колись вже писала
Здоров будь, козаче Павле!
Саме так хочеться до тебе звернутись. Не "Павлусь", а "Павло". Тому що за те страшне літо, яке все змінило у твоєму житті, ти з маленького хлопчика Павлуся змушений був стати дорослим і сміливим козаком Павлом. Я пишу тобі цього листа, щоб сказати, що ти дуже хоробрий, відважний і вірний. Саме твоя вірність і любов до рідного краю, родини, традицій і звичаїв свого народу до тобі вистояти і домогтися свого. Я вражена тим, що ти не побоявся один відправитися в Крим на пошуки рідної сестри Ганнусі. Мене вразила твоя кмітливість. Не кожен зміг би додуматися зробити так, щоб самі татари шукали твою сестру. Думаю, що Ганнусі дуже поталанило мати такого брата як ти. Впевнена, що зі мною погодиться і твій брат Петро. Коли ти віддавав йому бублик з медом, який ще беріг запах маминих рук, рідної домівки, моє серце кровʼю обливалося. Цей бублик – це все що залишилося тобі і братові на згадку про загиблу маму. І хоч твоя щирість, наївність, а то й впертість інколи слугували тобі погану службу, та все ж саме вони дозволили тобі домогтися свого. Дивно, але навіть жорстокий і підлий вчинок зрадника Карима, привів тебе до людей, які до тобі у пошуках сестри. А ще ця історія навчила тебе прощати. А це також потрібно вміти. Не даремно навіть сотник Недоля, який мало тебе знав, сказав після твоєї втечі до Криму:«Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...». Сподіваюся, що так у твоєму житті і сталося.
Успіхів тобі на життєвій дорозі, козаче!
Пояснення: