Аналіз вірша дракона грицька Розквітають дивні квіти,
розкривають пелюстини,
а метелики стікають
по вустах, як сік ожини.
Сни дзвіночків голубіють,
зазирають у кишені,
а ти сиплеш їм дукати
у роззявлені їх жмені.
І ковтаєш сон глибокий,
подарований навічно,
І вмираєш разом з ними,
не питаючись, навіщо.
День минув, і склали крила
всі метелики на зиму.
Заховайся й ти в шкарлупку
і ридай собі за ними.
Рік написання – 1990
Жанр – повість-казка (у творі багато вигадки, але події відбуваються протягом тривалого часу)
Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу.
Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?”
Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.
Проблематика:
добро і зло
вірність і зрада
доцільність самопожертви
проблема вибору