Михайло Панасович Стельмах — український письменник, драматург, фольклорист. Член Спілки письменників УРСР, академік АН УРСР (з 29 березня 1978 року), Герой Соціалістичної Праці.
Народився 11 (24 травня) 1912 року в селі Дяківцях (тепер Літинського району Вінницької області) у родині селянина, ветерана російсько-японської війни Панаса Стельмаха. Мати — білоруска. У 1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту (першим у селі отримав вищу освіту) і до 1939 вчителював у селах Київщини; 1939 року мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. З 1944 працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни уВоронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського.
Після війни, на за поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945–1953 роки). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6—9 скликань, був заступником голови Ради Національностей.
Жив у Києві у будинку письменників Роліті по вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), 68 Помер 27 вересня1983 у Києві. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 2). Автори надгробного пам’ятника скульптор Ф. М. Согоян, архітектори Є. М. Стамо, М. М. Фещенко.
Біографія Михайла Стельмаха
Михайло Панасович Стельмах — український письменник, драматург, фольклорист. Член Спілки письменників УРСР, академік АН УРСР (з 29 березня 1978 року), Герой Соціалістичної Праці.
Народився 11 (24 травня) 1912 року в селі Дяківцях (тепер Літинського району Вінницької області) у родині селянина, ветерана російсько-японської війни Панаса Стельмаха. Мати — білоруска. У 1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту (першим у селі отримав вищу освіту) і до 1939 вчителював у селах Київщини; 1939 року мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. З 1944 працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни уВоронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського.
Після війни, на за поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945–1953 роки). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6—9 скликань, був заступником голови Ради Національностей.
Жив у Києві у будинку письменників Роліті по вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), 68 Помер 27 вересня1983 у Києві. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 2). Автори надгробного пам’ятника скульптор Ф. М. Согоян, архітектори Є. М. Стамо, М. М. Фещенко.
Объяснение: