"Каштанова весна" характеристика твору. Тема, ідея, враження.
Живе в мені каштанова весна,
Пісні її прекрасні, солов’їні,
І кароока дівчина одна, –
Лишилася вона в душі понині.
Приспів:
Каштанова весна, каштанова весна
Із забуття далекого витає,
І ти у ній одна, жадана й чарівна,
Така, яких насправді не буває.
Ти дарувала смуток і печаль,
І радість незрівняну дарувала.
Я квітами косу твою вквітчав, –
Ти ж мене мовчки в очі цілувала.
Приспів:
Каштанова весна, каштанова весна
Із забуття далекого витає,
І ти у ній одна, жадана й чарівна,
Така, яких насправді не буває.
З тих пір немало весен пропливло
І наші діти весни зустрічають.
І їх кохання, як колись було,
Каштани пишночолії вінчають.
Приспів:
Каштанова весна, каштанова весна,
Як білий птах стривоженої мрії,
І ти у ній одна, жадана й чарівна,
В каштановій весні Олександрії.
11111111111111111111111111111111111111111111
Объяснение:
1111111111111111111111111111111111111111111111111111