Вільне есе «Чи можна вважати вірш О. Олеся «Ворони»
актуальним і сьогодні? Які роздуми він викликає у вас?»
Щоденно ворони летять,
Щоденно ворони кричать:
«Там спалили,
Там убили,
Там піймали,
Там забрали,
Посадили,
Осліпили
І згноїли...
Кра-кра-кра!
В хаті холод,
В шлунку голод...
А з попом у хату з хати
Ходе смерть дари збирати:
Піп з кишенею пустою,
Смерть вмирає під вагою,
Чорт на скрипці ззаду гра,
Топче трупи... кра-кра-кра!
Що ж ви дивитеся? — Плачте».
— Чорні ворони,— не крячте...
Ми оглухли,— ми глухі...
«Як же стали ви такі?»
- Нас дурманом обпоїли,
В наші вуха цвяшки вбили,
Наші голови скрутили
І такими жить пустили...
День ми днюєм, ніч ночуєм,
Все ми бачим, а не чуєм,
І ніяк ми не згадаєм,
Що зробилось з нашим краєм,
І не знаєш,— божевільні,—
Чи в неволі ми, чи вільні...
Раз ми вільні,— нащо військо?
«Що в кишені?» «Як назвисько?»
А не вільні,— чом до січі
Нас ніхто уже не кличе?
Нагло ворони знялися,
Буйним сміхом залилися...
«Кра-кра,— вільні! Кра-кра,— вільні!
Божевільні, божевільні...»
Объяснение:
можна.