Оскільки природа пробуджувалася навесні, то й новий
рік мав починатися в березні. Саме в цей час випадало ще
й рівнодення — між 17 і 18 березня.
До цієї дати жінки випікали «жайворонків» і
«голубків» з тіста. Ними обдаровували дітей. Тримаючи
в долонях печиво, вони в обід вибігали на околицю села
й наспівували:
Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Такий обряд влаштовували і на Стрітення. Щоправ-
да, тоді «жайворонків» виносили лише в садки; у березні
жобрядовим печивом «закликали» птахів на всіх довко-
лишніх луках та левадах.
Разом із дітьми виходили зустрічати весну й дорослі.
Усі ставали в коло й дослухалися, коли заспіває вівсян-
ка. Саме ця птиця найпершою прилітала з вирію.
Якщо хтось чув її голос, то сповіщав присутніх: «Як
звеселилась вівсянка - кидай сани, бери віз, викинь
шубу, з печі злізь! »
По-різному називали в Україні перший місяць весни:
«березень», «березоль» та «березіль». Виникли вони з
двох слів — береза і зола. Саме під цю пору селяни ви-
рубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сія-
ли зерно. Зрубані дерева спалювали, щоб отримати золу,
тобто попіл. З нього виготовляли скло.
У деяких областях України були й інші назви.
Серед них найвідоміші — сочень, соковик, новолiтець,
полютий, марець...
Прочитай текст, поділи його на частини й добери заголовки
до кожної з них.
181
(Пробудження весни)
Оскільки природа пробуджувалася навесні, то й новий
рік мав починатися в березні. Саме в цей час випадало ще
й рівнодення — між 17 і 18 березня.
(Українські обряди)
До цієї дати жінки випікали «жайворонків» і
«голубків» з тіста. Ними обдаровували дітей. Тримаючи
в долонях печиво, вони в обід вибігали на околицю села
й наспівували:
Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Такий обряд влаштовували і на Стрітення. Щоправ-
да, тоді «жайворонків» виносили лише в садки; у березні
жобрядовим печивом «закликали» птахів на всіх довко-
лишніх луках та левадах.
(Весняна птиця)
Разом із дітьми виходили зустрічати весну й дорослі.
Усі ставали в коло й дослухалися, коли заспіває вівсян-
ка. Саме ця птиця найпершою прилітала з вирію.
Якщо хтось чув її голос, то сповіщав присутніх: «Як
звеселилась вівсянка - кидай сани, бери віз, викинь
шубу, з печі злізь! »
(Ріномаїття назв) ( Виникнення назв для першого місяця весни)
По-різному називали в Україні перший місяць весни:
«березень», «березоль» та «березіль». Виникли вони з
двох слів — береза і зола. Саме під цю пору селяни ви-
рубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сія-
ли зерно. Зрубані дерева спалювали, щоб отримати золу,
тобто попіл. З нього виготовляли скло.
У деяких областях України були й інші назви.
Серед них найвідоміші — сочень, соковик, новолiтець,
полютий, марець...
Объяснение: в дужкаж заголовки частин