екологічна культура окрема галузь людської духовної пізнання та практики яка визначає характер та відносин людини з біосферою екологічної культури звернена до двох світів природного довкілля і внутрішнього світу людини своїми цілями вона спрямована на створення бажаного устрою чи ладу в природі і на виховання високих гімнастичних життєвих цінностей та орієнтирів у людському житті екологічна культура спрямована на подолання власної обмеженості людини як природної істоти біологічного виду щодо пристосування в умовах постійного утворюється з боку тих чи інших форм живої речовини вона є сукупністю адаптивних ознак виду принципово нового типу про значення таких ознак можна мати уявлення від протилежного людина позбавлена звичайних засобів впливу на довкілля житла одягу знарядь праці зброї медичних препаратів та іншого майна основні шанси вижити й утвердитися в природних екосистемах і навпаки маючи їх вона по суті виводить себе за межі конкуренції оскільки володіє адаптивними на сумісним з виробленим іншими видами в процесі біологічної еволюції тому екологічна культура не є чимось несуттєвим чи вторинними для існування людини вона становить саме його функціональну основу умов довкілля і ефективне користування основою екологічної культури й екологічне життєдіяльність що виявляється в різних формах та відділеннях об'єктами на які спрямована життєвість елементами як живої включаючи людиною так і неживої природи що входять у сферу людських інтересів і оперативно піддаються впливу а технологічна цієї дії екологічна культура є засобом самоорганізації життєвих сил людини в умовах конкретного природного середовища
чдюыжвтчбчюЖя
Объяснение:
вбжччляллыьябчюя бистро
екологічна культура окрема галузь людської духовної пізнання та практики яка визначає характер та відносин людини з біосферою екологічної культури звернена до двох світів природного довкілля і внутрішнього світу людини своїми цілями вона спрямована на створення бажаного устрою чи ладу в природі і на виховання високих гімнастичних життєвих цінностей та орієнтирів у людському житті екологічна культура спрямована на подолання власної обмеженості людини як природної істоти біологічного виду щодо пристосування в умовах постійного утворюється з боку тих чи інших форм живої речовини вона є сукупністю адаптивних ознак виду принципово нового типу про значення таких ознак можна мати уявлення від протилежного людина позбавлена звичайних засобів впливу на довкілля житла одягу знарядь праці зброї медичних препаратів та іншого майна основні шанси вижити й утвердитися в природних екосистемах і навпаки маючи їх вона по суті виводить себе за межі конкуренції оскільки володіє адаптивними на сумісним з виробленим іншими видами в процесі біологічної еволюції тому екологічна культура не є чимось несуттєвим чи вторинними для існування людини вона становить саме його функціональну основу умов довкілля і ефективне користування основою екологічної культури й екологічне життєдіяльність що виявляється в різних формах та відділеннях об'єктами на які спрямована життєвість елементами як живої включаючи людиною так і неживої природи що входять у сферу людських інтересів і оперативно піддаються впливу а технологічна цієї дії екологічна культура є засобом самоорганізації життєвих сил людини в умовах конкретного природного середовища