ластивості торфу та застосування його – це тема цікава для кожного садівника, тому що торф входить до складу багатьох видів грунту, який готують для вирощування рослин. Садівники завозять до себе на ділянку торф машинами, збираючись з його до підвищити врожайність.
Торф розкидають під дерева, під кущі, на грядки, розраховуючи на неймовірний урожай, але, як правило, їх очікування не виправдовуються. А відбувається це тому, що торф складається в основному з розкладання рослинних залишків, в яких поживних речовин знаходиться тільки азот, близько 2 відсотків.
З цього азоту рослини засвоюють не більше 5 відсотків, тобто з відра торфу засвоюється рослинами близько 10 г азоту. Цю цифру можна збільшити в три рази, якщо торф прогрівати до температури 60 градусів, що і робиться при компостуванні.
Видобутий в різних родовищах торф дуже відрізняється за своїм складом. Він може містити різну кількість рослинних решток і мінеральних речовин, мати різну кислотність, ступінь розкладання і вологоємність.
Розповідаючи про властивості торфу та застосування його, не можна не згадати про те, що в ньому зустрічаються у великих кількостях і токсичні для рослин речовини. Вони знаходяться в погано провітрених і свіжоздобутих торфах. Якщо такий торф внести безпосередньо перед посадкою або посівом, це може негативно позначитися на врожайності рослин.
Властивості торфу і його застосування мало позначаються на поживності грунту, хоча поліпшується структура ґрунту за рахунок збільшення вмісту органічних речовин. Після внесення торфу грунт стає більш повітро – і водопроникної, збільшується її рихлість.
З сказаного слід, що необхідність внесення торфу як добрива залежить від стану грунту. Якщо грунт окультурена, в ній досить гумусу (містить 4-5 відсотків) і має відмінний механічний склад для рослин, то вносити торф в такий грунт непродуктивно.
Врожайність піщаного та глинистого ґрунту збільшиться при внесенні торфу і мінеральних речовин, якщо в такому грунті мало органічних речовин. Вносити торф у грунт можна в будь-який час року, навіть по снігу, причому в будь-якій кількості. Грунт перенаситити торфом неможливо.
Так для доведення вмісту органічних речовин у дерново-підзолистих ґрунтах до необхідних 4-5 відсотків, потрібно внести на 1 кв. м 5 відер торфу. Для підтримки в подальшому потрібного складу грунту, слід в рік вносити 0,3 кг торфу на кв. метр.
Торф дуже добре підходить для будь-яких грунтів в якості мульчі, особливо на важких грунтах, де після дощу утворюється кірка. Торф входить до складу різних рецептів рослинних грунтів, які використовують у поєднанні з перегноєм, тирсою, дернової землею і іншими компонентами для парників і теплиць.
Властивості торфу і його застосування виявилося дуже ефективним при виготовленні торфофекальных компостів. Такі компости містять підвищений вміст поживних речовин, але по санітарним нормам вносити це добриво можна тільки через рік після закладки.
Торф має підвищену кислотність, тому разом з ним для нейтралізації потрібно вносити доломітове або вапняне борошно, 4-5 кг на 100 кг торфу.
ластивості торфу та застосування його – це тема цікава для кожного садівника, тому що торф входить до складу багатьох видів грунту, який готують для вирощування рослин. Садівники завозять до себе на ділянку торф машинами, збираючись з його до підвищити врожайність.
Торф розкидають під дерева, під кущі, на грядки, розраховуючи на неймовірний урожай, але, як правило, їх очікування не виправдовуються. А відбувається це тому, що торф складається в основному з розкладання рослинних залишків, в яких поживних речовин знаходиться тільки азот, близько 2 відсотків.
З цього азоту рослини засвоюють не більше 5 відсотків, тобто з відра торфу засвоюється рослинами близько 10 г азоту. Цю цифру можна збільшити в три рази, якщо торф прогрівати до температури 60 градусів, що і робиться при компостуванні.
Видобутий в різних родовищах торф дуже відрізняється за своїм складом. Він може містити різну кількість рослинних решток і мінеральних речовин, мати різну кислотність, ступінь розкладання і вологоємність.
Розповідаючи про властивості торфу та застосування його, не можна не згадати про те, що в ньому зустрічаються у великих кількостях і токсичні для рослин речовини. Вони знаходяться в погано провітрених і свіжоздобутих торфах. Якщо такий торф внести безпосередньо перед посадкою або посівом, це може негативно позначитися на врожайності рослин.
Властивості торфу і його застосування мало позначаються на поживності грунту, хоча поліпшується структура ґрунту за рахунок збільшення вмісту органічних речовин. Після внесення торфу грунт стає більш повітро – і водопроникної, збільшується її рихлість.
З сказаного слід, що необхідність внесення торфу як добрива залежить від стану грунту. Якщо грунт окультурена, в ній досить гумусу (містить 4-5 відсотків) і має відмінний механічний склад для рослин, то вносити торф в такий грунт непродуктивно.
Врожайність піщаного та глинистого ґрунту збільшиться при внесенні торфу і мінеральних речовин, якщо в такому грунті мало органічних речовин. Вносити торф у грунт можна в будь-який час року, навіть по снігу, причому в будь-якій кількості. Грунт перенаситити торфом неможливо.
Так для доведення вмісту органічних речовин у дерново-підзолистих ґрунтах до необхідних 4-5 відсотків, потрібно внести на 1 кв. м 5 відер торфу. Для підтримки в подальшому потрібного складу грунту, слід в рік вносити 0,3 кг торфу на кв. метр.
Торф дуже добре підходить для будь-яких грунтів в якості мульчі, особливо на важких грунтах, де після дощу утворюється кірка. Торф входить до складу різних рецептів рослинних грунтів, які використовують у поєднанні з перегноєм, тирсою, дернової землею і іншими компонентами для парників і теплиць.
Властивості торфу і його застосування виявилося дуже ефективним при виготовленні торфофекальных компостів. Такі компости містять підвищений вміст поживних речовин, але по санітарним нормам вносити це добриво можна тільки через рік після закладки.
Торф має підвищену кислотність, тому разом з ним для нейтралізації потрібно вносити доломітове або вапняне борошно, 4-5 кг на 100 кг торфу.