У козацьку добу одяг простої людини здебільшого містив ті ж елементи, що і одяг заможної. Суттєва відмінність полягала у якості та орнаменті тканин. Маючи торговельні відносини з цілою низкою країн в Україну завозили французькі, турецькі, перські тканини. У домашніх умовах виготовляли тканини з льону, вовни та бавовни. Міський одяг звичайних громадян — ремісників, дрібних торговців, обслуги, які зазвичай були вихідцями із сільської місцевості, продовжував залишатися близьким до сільського, хоча і втрачав місцеву специфіку. Як i в селі, комплекс одягу містян включав сорочку i штани або сорочку i спідницю. Поверх сорочки чоловіки одягали чумарку, жупан, кунтуш. Різноманітним був верхній жіночий одяг — кунтуші, жупани, свитки, каптани. Необхідним складовим елементом одягу було покриття голови, яке у жінок ще й вважалося своєрідним символом сімейного статусу.
У козацьку добу одяг простої людини здебільшого містив ті ж елементи, що і одяг заможної. Суттєва відмінність полягала у якості та орнаменті тканин. Маючи торговельні відносини з цілою низкою країн в Україну завозили французькі, турецькі, перські тканини. У домашніх умовах виготовляли тканини з льону, вовни та бавовни. Міський одяг звичайних громадян — ремісників, дрібних торговців, обслуги, які зазвичай були вихідцями із сільської місцевості, продовжував залишатися близьким до сільського, хоча і втрачав місцеву специфіку. Як i в селі, комплекс одягу містян включав сорочку i штани або сорочку i спідницю. Поверх сорочки чоловіки одягали чумарку, жупан, кунтуш. Різноманітним був верхній жіночий одяг — кунтуші, жупани, свитки, каптани. Необхідним складовим елементом одягу було покриття голови, яке у жінок ще й вважалося своєрідним символом сімейного статусу.
Объяснение: