Асиміляція буває регресивна та прогресивна. Регресивна — коли наступний звук впливає на попередній (пишемо — «змагаєшся», вимовляємо — [змага́йеис':а]). Прогресивна, якщо, навпаки, попередній звук впливає на наступний (пор. укр. бджола — дав.-рус. бъчела).
Як регресивна, так і прогресивна асиміляція може бути повною і неповною (частковою). При повній асиміляції звук цілком уподібнюється сусідньому (наприклад, «розсіяти» вимовляється як [россіяти]); при неповній — звук уподібнюється сусідньому частково, напр. за дзвінкістю (слово «боротьба» вимовляється як [бородьба]) або за глухістю (слово «нігті» — як [ніхті]).
Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам — прогресивна.
Як регресивна, так і прогресивна асиміляція може бути повною і неповною (частковою). При повній асиміляції звук цілком уподібнюється сусідньому (наприклад, «розсіяти» вимовляється як [россіяти]); при неповній — звук уподібнюється сусідньому частково, напр. за дзвінкістю (слово «боротьба» вимовляється як [бородьба]) або за глухістю (слово «нігті» — як [ніхті]).
Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам — прогресивна.