економічний розвиток провідних країн світу характеризувався переходом від мануфактури, з її ручною ремісничою технікою, до великого машинного фабрично-заводського виробництва. він забезпечував впровадження у виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної
машинобудівної галузі
у соціальному плані призвів до формування соціальної структури індустріального суспільства: буржуазія і пролетаріат стали основними суспільними верствами. відбулися зміни і в середовищі буржуазії: замість купця головну роль почав відігравати фабрикант. завершення
промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною (феодалізмом).
промисловий переворот - це світовий процес, що визначався загальними законами й одночасно мав особливості у кожній країні.
першою здійснила промисловий переворот ія в останній
третині xviii - середині xix ст. але передумови промислового перевороту визріли вже в середині xviii ст. буржуазна революція розчистила шлях для швидкого розвитку індустріального суспільства. аграрний переворот і політика огороджування створили резерв найманої робочої сили, необхідної для розвитку
фабричної промисловості. розширився внутрішній товарний ринок, в який втягувалися робітники і фермери.
мануфактурний процес досяг високого рівня спеціалізації і диференціації, вдосконалювалися знаряддя праці. винахід машин став економічною потребою людського суспільства, з'явилися
спеціалізовані мануфактури з виробництва знарядь праці. вільні кошти в руках ійської буржуазії забезпечили практичне застосування винаходів та їх швидке впровадження у виробництво. промисловий переворот в ії спирався на економічні ресурси багатьох країн, і в першу чергу ійських колоній.
економічний розвиток провідних країн світу характеризувався переходом від мануфактури, з її ручною ремісничою технікою, до великого машинного фабрично-заводського виробництва. він забезпечував впровадження у виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної
машинобудівної галузі
у соціальному плані призвів до формування соціальної структури індустріального суспільства: буржуазія і пролетаріат стали основними суспільними верствами. відбулися зміни і в середовищі буржуазії: замість купця головну роль почав відігравати фабрикант. завершення
промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною (феодалізмом).
промисловий переворот - це світовий процес, що визначався загальними законами й одночасно мав особливості у кожній країні.
першою здійснила промисловий переворот ія в останній
третині xviii - середині xix ст. але передумови промислового перевороту визріли вже в середині xviii ст. буржуазна революція розчистила шлях для швидкого розвитку індустріального суспільства. аграрний переворот і політика огороджування створили резерв найманої робочої сили, необхідної для розвитку
фабричної промисловості. розширився внутрішній товарний ринок, в який втягувалися робітники і фермери.
мануфактурний процес досяг високого рівня спеціалізації і диференціації, вдосконалювалися знаряддя праці. винахід машин став економічною потребою людського суспільства, з'явилися
спеціалізовані мануфактури з виробництва знарядь праці. вільні кошти в руках ійської буржуазії забезпечили практичне застосування винаходів та їх швидке впровадження у виробництво. промисловий переворот в ії спирався на економічні ресурси багатьох країн, і в першу чергу ійських колоній.