В цьому вислові існує два ключові слова - громадянин та людина. Людина - первічна істота, наділена моральними якостям. Громадянин - вторинна істота, головною відзнакою є правовий зв'язок з певную державою, в результаті якого набуваються права та обов'язки. Звичайно ж під словом "громадянин" ми маємо на увазі відношення до держави та виконання усіх функцій, які покладені на громадянина. Виконувати обов'язки та здійснювати правомірну поведінку "громадянин" не може, якщо не буде наділений певними якостями, властивими "людині". Тому можна зауважи, що мається на увазі те, що громадянином не може бути та особа, котра не досягла певного рівня свого розвитку, не шанує своєї держави, не поважає моральні норми. Саме це є передумовою громадянства й інші умови визначені законом.
